- сунутися
- I с`унутися
-нуся, -нешся, недок.1) Іти, рухатися, пересуватися, перев. повільно або через силу. || Наближатися до кого-, чого-небудь; насуватися. || Відходити, відступати від кого-, чого-небудь. || Рухатися великою масою, безперервним потоком. || Змінювати своє положення в просторі. || перен., рідко. Повільно минати (про час).2) Соваючись, наближатися до кого-, чого-небудь; підсуватися.3) Не втримавшись де-небудь, повільно сповзати або скочуватися вниз по похилій поверхні; зсовуватися. || Сповзати, злазити з чого-небудь на землю, підлогу і т. ін. || Посуваючись, переміщатися на певну відстань від кого-, чого-небудь; відсуватися.4) розм. Намагатися проникнути, потрапити куди-небудь. || Звертатися до кого-небудь проти його бажання, надокучати комусь. || Втручатися в чужі справи. || зневажл. Намагатися досягти певного становища, прагнути стати ким-небудь значущим.5) Пас. до сунути 1), 2).
II сун`утися-ну́ся, -не́шся, док.1) Кинутися до кого-, чого-небудь. || Ураз побігти, понестися куди-небудь (перев. про багатьох). || Спрямувати свій інтерес на кого-, що-небудь. || Потрапити куди-небудь через власну необачність.2) розм. Прийти, прибути, з'явитися куди-небудь; поткнутися. || у сполуч. з інфін. Спробувати що-небудь зробити. || Зробити спробу влаштуватися куди-небудь працювати, вчитися тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.